menu
Головна » Статті » Мої статті

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

 

Нікітіна Є.Л.

Україна, м. Дніпрорудне, Державний навчальний заклад «Дніпрорудненський професійний ліцей»

 

«Важнейшая задача цивилизации – научить человека мыслить».

 Т. Эдисон

Інтенсивні зміни, які відбуваються в даний час в нашому суспільстві, вимагають творчо розвиненої, креативно мислячої, компетентної, активної особистості, орієнтують педагогів на новий рівень викладання і виховання учнів.

Якщо в недавньому минулому основним завданням, що стоїть перед викладачем, була передача учням певної суми знань, то в даний час на перший план висувається завдання розвитку творчого мислення учнів в процесі навчання, вміння ними самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці сучасної наукової інформації, розвивати їх здатність адаптуватися до постійно мінливих життєвих ситуацій, шукати шляхи нестандартного вирішення ситуацій і проблем. Відповідно до проекту «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» його найважливішою метою є «забезпечити відповідність змісту освіти потребам і викликам сучасного суспільства, створити умови для постійного оновлення змісту освіти, перетворити освіту на рушій економіки знань».

Актуальність обраної теми полягає в необхідності широкого застосування продуктивних інноваційних технологій на уроках математики та у позаурочний час, які дозволяють швидше, економічніше і якісніше досягти мети математичної освіти.

Продуктивна та технологія, за допомогою якої можна отримати більш високий результат швидше і з меншими витратами в порівнянні з раніше призначеними технологіями.

Метою даної роботи є виявлення позитивних сторін при використанні інноваційних технологій на уроках математики та в позаурочний час.

Зазначена мета зумовила постановку і вирішення наступних завдань:

1. Розглянути доцільність застосування тих чи інших інноваційних технологій на різних етапах уроку або в позаурочний час.

2. Виявити вплив впровадження інновацій на підвищення рівня мотивації навчання.

3. Зробити вибір раціонального та оптимального рівня використання інноваційних технологій.

«Якщо ми вчимо сьогодні так, як вчили вчора,ми крадемо у наших дітей завтра». Ю. Дьюї

Поняття «інновація» визначається як нововведення, прирощення, сприяюче якісної зміни освітнього середовища.

Інноваційна діяльність розглядається як перехід системи з одного стану в інший, що забезпечує підвищення якості освіти.

Введення нових технологій вносить радикальні зміни в систему освіти: раніше її центром був викладач, а тепер - учень. Це дає можливість кожному учневі навчатися у відповідному для нього темпі і на тому рівні, який відповідає його здібностям.

В нашому навчальному закладі застосовують наступні сучасні інноваційні технології або їх елементи:

- інформаційно-комунікаційні технології;

- компетентісний підхід;

 - технології рівневої диференціації та індивідуалізації;

 - інтерактівні технології (проектний метод, що включає  проблемне навчання та дослідницьку діяльність);

- особистісно-орієнтовані технології навчання;

- тестове технології;

- здоров’язберегаючи технології.

Інформаційно-комунікаційні технології

На сьогоднішній день інформаційно-комунікаційні технології займають велике місце в освітньому процесі. Головною перевагою цих технологій є наочність, оскільки велика частка інформації засвоюється за допомогою зорової пам'яті, і вплив на неї дуже важливо в навчанні. Інформаційні технології допомагають зробити процес навчання творчим і орієнтованим на учня [2,2-5].

Використання ІКТ на уроках математики дозволяє: зробити процес навчання більш цікавим, яскравим, захоплюючим за рахунок багатства мультимедійних можливостей; ефективно вирішувати проблему наочності навчання; розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більш зрозумілим і доступним для учнів.

Помічено, що учні виявляють великий інтерес до теми, коли при поясненні нового матеріалу застосовуються презентації. Навіть пасивні учні з величезним бажанням включаються в роботу. Використовую ІКТ на різних етапах уроку: усний рахунок, при поясненні нового матеріалу; при закріпленні, повторенні, на етапі контролю.

Уроки із застосуванням комп'ютерних технологій не тільки пожвавлюють навчальний процес, але і підвищують мотивацію навчання.

Компетентнісний підхід

Застосування компетентнісного підходу у вивченні математики дозволяє підвищувати математичну грамотність і розвивати продуктивне математичне мислення: вміння читати та інтерпретувати кількісну інформацію, подану в різній формі, характерну для засобів масової інформації; уміння працювати з формулами обчислень з раціональними числами, виконувати дії з відсотками; дії з різними одиницями вимірювання та інше.

У «Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років» пропанують «Запровадити єдині стандарти/індикатори знань, умінь і навичок у галузі ІКТ для учнів і викладачів, співмірних із міжнародними показниками (PISA in computer skills, індустріальні міжнародні тести Microsoft Certified Educator тощо)»[6].

Міжнародна програма PISA почала діяти з 2000 року, коли був прийнятий Лісабонський меморандум безперервної освіти Європейського Союзу. У меморандумі зазначалося, що безперервна освіта приймає настільки величезне значення в країнах ЄС саме в даний час у зв'язку з тим, що Європа стала "суспільством, заснованому на знанні" (knowledge-based society). Це означає, що інформація, знання, а також мотивація до їх постійного оновлення та навички необхідні для цього стають вирішальним фактором європейського розвитку, конкурентоспроможності та ефективного ринку праці [7].

Ті знання та навички, які ми отримуємо в дитинстві і юності, зовсім не гарантують нам успіху на все життя. І навіть періодичне підвищення кваліфікації ще не є вирішенням проблеми. Безперервна освіта розглядає процес навчання як постійний континуум "від колиски до смерті". І його основою служать ті базові навички, які людина отримує в молодості. В інформаційному суспільстві ці навички повинні бути переглянуті і розширені. До них треба додати вміння вчитися і бажання продовжувати своє навчання самостійно.

PISA - унікальне дослідження, в ньому оцінюється не тільки ступінь засвоєння навчального матеріалу, а й готовність 15-річних підлітків до самоосвіти протягом усього життя, здатність використовувати отримані навички та знання для вирішення найрізноманітніших життєвих завдань, тобто функціональна грамотність учнів. Перевіряються три види такої грамотності: «читацька грамотність», «математична грамотність», «природно-наукова грамотність».

Математична грамотність:

  • Здатність людини визначати і розуміти роль математики в світі, в якому він живе;
  • Висловлювати добре обгрунтовані математичні судження;
  • Використовувати математику так, щоб задовольняти в сьогоденні і майбутньому потреби, притаманні творчому, зацікавленому і мислячій людині.

Підхід і зміст перевірки в дослідженні PISA мають суттєві відмінності від інших міжнародних досліджень. У більшості з них зміст визначається, виходячи з тематики розділів і питань шкільного курсу математики. У даному дослідженні використаний сучасний підхід, який заснований на використанні поняття математичної грамотності. У складі математичної грамотності (рис.1.) виділені два основних аспекти:

- "Фундаментальні математичні ідеї",

- "Математична компетентність"

і два менш значущих аспекти:

- Основні розділи і теми курсу математики,

- Ситуації, в яких використовуються математичні знання.

 

 

Рис. 1. Математична грамотність

Виділено три рівні математичної компетентності, які є опорою при відборі змісту перевірки. Перший рівень включає - відтворення математичних фактів, методів і виконання обчислень; другий рівень - встановлення зв'язків та інтеграцію матеріалу з різних математичних тим, необхідних для вирішення поставленого завдання; третій рівень - математичні роздуми, що вимагають узагальнення та інтуїції.

            На уроках математики можна використовувати завдання для перевірки кожного з рівнів математичної компетентності. Я наведу приклад завдання комплексної перевірки всіх рівнів.

            Задача:

Корпус машини СО-165 складається з обичайки у вигляді циліндра і двох днищ. Обичайка виготовляється з листової сталі 20 товщиною 5мм. Розміри обичайки: діаметр 800мм, довжина 900мм.

  1. Визначити довжину зварювальних швів, розміри картки.
  2. Розрахувати вартість витратних зварювальних матеріалів при ручного дугового зварювання та автоматичному зварюванні під шаром флюсу.
  3. Який вид зварювальних робіт ефективніше в розглянутому випадку?

            Зверніть увагу, що першому завданню відповідає першій рівень математичної компетентності - учні використовують безпосередньо формули для знаходження довжини кола і виконують арифметичні дії (складають висоту циліндра і дві довжини кола його заснування). Другому рівню відповідають наступні дії - учням необхідно задіяти знання з спецтехнології і матеріалознавства, щоб виконати розрахунок витратних матеріалів. Відповідаючи на останнє запитання - вони здійснюють порівняння, аналізують отримані результати, міркують і приймають рішення. Таким чином перевіряється третій рівень математичної компетенції.

А головне, учні розглянули практичну ситуацію, з якою вони можуть зіткнутися, працюючи на виробництві.

  Таким чином, знайомство з матеріалами дослідження PISA зумовило підставу для більш широкого застосування практико-орієнтованих завдань і вправ, спрямованих на використання знань у повсякденному житті (особистої, виробничої та громадської).

Технологія рівневої диференціації та індивідуалізації

Диференціація сприяє більш міцному і глибокому засвоєнню знань, розвитку індивідуальних здібностей, розвитку самостійного творчого мислення. Різнорівневі завдання полегшують організацію заняття, створюють умови для просування учнів у навчанні відповідно до їх можливостями.

При використанні технології рівневої диференціації та індивідуалізації необхідний особливий педагогічний такт викладача, щоб ні в якому разі не принизити учня перед його ровесниками, даючи йому полегшене завдання, а дати йому можливість разом з усіма переживати радість від правильно виконаного завдання, тим самим «окрилити» його для подальшої роботи над більш складним завданням.

Інтерактивні технології (метод проектів)

У. Томсон - Кельвін говорив: «Я часто повторюю, що якщо ви в змозі виміряти те, про що ви говорите, і результат виразити числом, то ви дещо - що знаєте про цей предмет».

Останнім часом в групі активних технологій навчання, де учень поряд з учителем займає активну позицію (якщо учень працює самостійно - лабораторний метод, робота з книгою, документами) у процесі добування знань, стали виділяти інтерактивні технології. Інтерактивність (inter - взаємний, act - діяти) на увазі взаємодію, знаходження в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною).

Самореалізація учнів у навчальній діяльності можлива при наявності групової роботи, взаємодії учнів між собою, з учителем, з навчальною інформацією, з комп'ютером. Цим умовам відповідає використання у навчальній діяльності інтерактивних технологій, що представляють систему правил організації продуктивної взаємодії учнів між собою, з учителем, з комп'ютером, з навчальною літературою, при якому відбувається освоєння нового досвіду, отримання нових знань і надається можливість для самореалізації особистості учнів, виявлення та розкриття їх здібностей.

Іншими словами, інтерактивні технології орієнтовані на більш широку взаємодію учнів не лише з учителем, а й один з одним і на домінування активності учнів у процесі навчання. Отже, використання у навчальній діяльності інтерактивних технологій сприяє самореалізації особистості учня, підвищує його мотивацію до навчання та адаптацію в освітньому середовищі, розвиває його комунікативні здібності і веде до підвищення внутрішньої самооцінки.

Проектний метод дозволяє відійти від авторитарності в навчанні, завжди орієнтований на самостійну роботу учнів. За допомогою цього методу учні не тільки отримують суму тих чи інших знань, а й вчаться здобувати ці знання самостійно, користуватися ними для вирішення пізнавальних і практичних завдань.

Метод проектів - активне залучення учнів у процес пошуку необхідної інформації, її критичного і творчого осмислення, актуалізації знань через їх застосування на практиці. Проектний метод навчання завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Він передбачає вирішення як-то проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей.

Використання проектної діяльності учнів дозволяє:

- розвивати комунікативні та організаційні навички роботи з

інформацією;

- удосконалювати і тренувати розумову діяльність учнів;

- створювати стійкі установки на активне сприйняття інформації;

- стимулювати ініціативу і зростання творчих можливостей.

Особистісно-орієнтовані технології навчання

Фактично всі розвинені країни усвідомили необхідність особистісно-орієнтованого навчання, де учень стає центральною фігурою, враховуючи його задатки, здібності, можливості, використовуючи передові педагогічні та інформаційні технології. Подібне навчання сприяє не тільки оволодінню певною сумою знань, умінь, а й, що значно важливіше, - особистісному розвитку.

Вивчення особистості учня, визначення його стану в початковий період навчання і після здійснення педагогічного впливу є одним з центральних питань продуктивної технології. Ще в 1867 році К. Д. Ушинський у книзі «Людина як предмет виховання» писав: «Якщо педагогіка хоче виховати людину в усіх відношеннях, то вона повинна насамперед вивчити її також в усіх відношеннях». Тому особливого значення набуває включення об'єкта впливу - учня - в структуру технологічного процесу. При проектуванні педагогічної технології бажано враховувати особливості кожного учня - його індивідуальні передумови, які надають «опір» або, навпаки, сприятливі впливу навчальних впливів[3,94-108].

Диференціація та індивідуалізація освітнього процесу, а також використання інтерактивних методів (метод проектів, ігрові методи) є методичною основою особистісно-орієнтованого підходу в процесі навчання. Особистісно-орієнтована технологія навчання допомагає у створенні творчої атмосфери на уроці, а так само створює необхідні умови для розвитку індивідуальних здібностей учнів.

Тестові технології

Завдання на тестовій основі отримали широке поширення в практиці викладання. Їх використовують на різних етапах уроку, при проведенні занять різних типів, в ході індивідуальної, групової та фронтальної роботи, в поєднанні з іншими засобами і прийомами навчання. Сьогодні існують різноманітні варіанти тестів. На наш погляд, тести, створені самим викладачем, дозволяють найбільш ефективно виявляти якість знань, індивідуалізувати завдання, враховуючи особливості кожного учня. Тестові завдання складаються з урахуванням завдань уроку, специфіки досліджуваного матеріалу, пізнавальних можливостей, рівня готовності учнів. Тестова технологія допомагає при контролі знань учнів. Тест забезпечує суб'єктивний фактор при перевірці результатів, а так само розвиває у учнів логічне мислення і уважність. Використання тестових завдань дозволяє здійснити диференціацію та індивідуалізацію навчання учнів з урахуванням їх рівня пізнавальних здібностей.

Здоров'язберігаючі технологій

Поняття «здоров'язберігаючі» відноситься до якісної характеристиці будь-якої освітньої технології, яка б показала, наскільки при реалізації даної технології вирішується завдання збереження здоров'я основних суб’єктов освітнього процесу - учнів і педагогів.

Використання даних технологій дозволяють рівномірно під час уроку розподіляти різні види завдань, чергувати розумову діяльність, визначати час подачі складного навчального матеріалу, виділяти час на проведення самостійних і контрольних робіт, нормативно застосовувати технічні засоби навчання, що дає позитивні результати в навчанні. При підготовці та проведенні уроку необхідно враховувати: дозування навчального навантаження; етапи уроку з урахуванням динамічності учнів, їх працездатності; дотримання гігієнічних вимог (свіже повітря, гарна освітленість, чистота); сприятливий емоційний настрій; профілактика стресів (робота в парах, групах, стимулювання учнів); оздоровчі моменти і зміна видів діяльності на уроці, що допомагають подолати втому, зневіру, незадовільність.

Методи і форми, які передбачають диференціацію процесу навчання, передбачають здоров'язберігаючий потенціал. Диференціація дозволяє побудувати індивідуальну траєкторію успіху, підбір учню адекватних його індивідуальним здібностям і можливостям методів і засобів навчання. Використання диференціації на основі інтересів учнів та рівня їх навченості, надання їм свободи вибору виконання навчальних завдань підвищує самостійність учнів, позитивно впливає на емоційно-вольову сферу особистості, і таким чином зміцнює здоров'я.

«Предмет математики настільки серйозний, що корисно не упускати випадків робити його більш цікавим» Блез Паскаль.

Позаурочна робота з предмету з використанням інноваційних технологій сприяє розвитку пізнавальної, творчої активності, самостійності учнів. При проведенні позаурочних заходів (креатив-конкурси, малі олімпіади, КВК та інші) застосовуються усі вищевказані технології.

Таким чином, можна виділити переваги застосування інноваційних технологій. Вони допомагають навчити учнів активним способам отримання нових знань; дають можливість опанувати більш високим рівнем особистої соціальної активності; створюють такі умови в навчанні, при яких учні не можуть не навчитися; стимулюють творчі здібності учнів; допомагають наблизити навчання до практики повсякденного життя, формують не тільки знання, вміння та навички з предмета, а й активну життєву позицію.

 

Література:

  1. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.04.2012р. №522 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетентнісного підходу»
  2. Веліховська, А. Б.  Використання нових інформаційних технологій у вивченні математики на основі методу проектів / А. Б. Веліховська // Математика в школах України. – 2005. – № 3. – С. 2–5.
  3. Зеер Э.Ф. Личностно-развивающие технологии начального профессионального образования: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Э.Ф. Зеер. – М.: Издательский центр «Академия», 2010. – 176 с.
  4. Новиков А.М. Постиндустриальное образование. – М.: Издательство «Эвес», 2008. – 136с.
  5. Пометун  О.,  Пироженко  Л.  Сучасний  урок.  Інтерактивні технології./О.Пометун,Л.Пироженко. – К.:видавництво АСК, 2004.
  6. Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років. – СДГ «Освіта» - [Електронний ресурс] – Режим доступа.- URL: https://docviewer.yandex.ua (дата звернення 20.09.2015)
  7. Моніторинг якості освіти: міжнародний досвід.-. [Електронний ресурс] – Режим доступа.-URL: http://www.ippo.if.ua/files/ІМ/MON/Bobak.pdf (дата звернення 15.09.2015)
Категорія: Мої статті | Додав: dplicey (25.01.2016)
Переглядів: 15586 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]